Дбаймо про психічне здоров’я: кілька порад, як його підтримати

Щороку 10 жовтня ми святкуємо Всесвітній день психічного здоров’я. Тема 2023 року, встановлена Всесвітнім фондом психічного здоров’я, – “Психічне здоров’я – універсальне право людини”.

Психічне (ментальне) здоров’я – це стан психічного благополуччя, яке дозволяє людям справлятися з життєвими стресами, реалізовувати свої здібності, навчатися й працювати, а також робити внесок у життя суспільства. Це невід’ємний компонент здоров’я та благополуччя, який є основою нашої індивідуальної та колективної здатності ухвалювати рішення, будувати стосунки та формувати світ, у якому ми живемо. Психічне здоров’я – основне право людини. І це має вирішальне значення для особистого, суспільного та соціально-економічного розвитку.

Психічне здоров’я – це більше, ніж відсутність психічних розладів. До станів психічного здоров’я відносяться психічні розлади та психосоціальні порушення, а також інші психічні стани, пов’язані зі значним стресом, порушенням функціонування або ризиком ушкодження. 

Психічне та фізичне здоров’я – однаково важливі компоненти для загального здоров’я людини. Так, наприклад, депресія збільшує ризик проблем зі здоров’ям, особливо діабету, хвороб серця та інсульту. Аналогічно наявність хронічних захворювань може збільшити ризик психічних захворювань. 

За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, кожна восьма людина у світі живе з психічними розладами, які можуть вплинути на їхнє фізичне здоров’я, їхнє благополуччя, те, як вони взаємодіють з іншими людьми, а також на їхні засоби для існування. Психічні розлади також зачіпають дедалі більше підлітків і молоді.

Що спричиняє психічні захворювання?

Немає єдиної причини виникнення психічних захворювань. Є низка факторів ризику розвитку психічних захворювань:

  • генетичні фактори;
  • низький рівень освіти;
  • вживання алкоголю та наркотиків;
  • нездоровий режим харчування;
  • ожиріння та інші метаболічні ризики;
  • хронічні захворювання;
  • зниження вітаміну D;
  • незадоволення власним тілом;
  • порушення сну;
  • соціальне насильство та жорстокість;
  • емоційне, фізичне насильство та зневага;
  • вживання психоактивних речовин матір’ю під час вагітності;
  • цькування, булінг;
  • насильство з боку інтимного партнера;
  • статус військового ветерана;
  • раптова втрата близької людини;
  • напружена робота/втрата роботи та безробіття;
  • приналежність до етнічність меншин;
  • кліматична криза, забруднення довкілля;
  • погана якість інфраструктури;
  • незадовільний доступ до послуг;
  • несправедливість, дискримінація і соціальне відчуження;
  • соціальна, економічна та гендерна нерівність;
  • війна та ВПО;
  • ускладнення стану здоров’я.

Фактори захисту щодо розвитку психічних розладів:

  • генетичні фактори;
  • соціальні й економічні навички;
  • самооцінка;
  • хороше фізичне здоров’я;
  • фізична активність;
  • повноцінне перинатальне харчування;
  • хороше виховання;
  • відчуття фізичної безпеки;
  • позитивні соціальні зв’язки та соціальна підтримка;
  • “зелений простір”;
  • економічне забезпечення;
  • достатня якість інфраструктури;
  • безперешкодний доступ до послуг;
  • якість довкілля;
  • соціальна інтеграція;
  • дохід та соціальний захист;
  • соціальна та гендерна рівність.

Як підтримати психічне здоров’я

Турбота про себе може зіграти важливу роль у підтримці вашого психічного здоров’я та допомогти у лікуванні та одужанні, якщо у вас діагностували психічне захворювання.

Турбота про себе означає знаходити час на заняття, які допоможуть вам жити добре та покращити як фізичне, так і психічне здоров’я. Фахівці дали кілька порад, як підтримати своє психічне та фізичне здоров’я:

Регулярно займайтеся спортом. Усього 30 хвилин ходьби або занять фізичними вправами щодня допоможуть підняти настрій та покращити здоров’я. Дослідження свідчать, що фізична активність зменшує симптоми тривоги та депресії. Регулярна фізична активність також запобігає неінфекційним захворюванням, таким як хвороби серця, ожиріння, діабет і деякі види раку.

Їжте здорову їжу та уникайте зневоднення. Збалансоване харчування та достатня кількість води можуть покращити ваш стан та концентрацію протягом дня.

Дбайте про сон. Дотримуйтесь графіка та переконайтеся, що ви спите достатньо. Синє світло від пристроїв та екранів може ускладнити засинання, тому зменште вплив синього світла від телефона чи комп’ютера перед сном.

Спробуйте заняття з релаксації. Вивчіть програми для розслаблення або оздоровлення, які можуть включати медитацію, м’язову релаксацію або дихальні вправи. Заплануйте регулярний час для цих та інших корисних занять, які вам подобаються, наприклад, ведення щоденника.

Визначте цілі та пріоритети. Вирішіть, що потрібно зробити зараз, а що може зачекати. Навчіться говорити “ні” новим завданням, якщо ви починаєте відчувати, що берете на себе занадто багато. Намагайтеся пам’ятати про те, чого ви досягли наприкінці дня, а не про те, чого ви не змогли зробити.

Практикуйте подяку. Нагадуйте собі щодня про конкретні речі, за які ви вдячні. Запишіть їх увечері або прокрутіть у голові.

Зосередьтеся на позитиві. Виявіть та киньте виклик своїм негативним і марним думкам.

Залишайтеся на зв’язку. Зверніться до своїх друзів або членів сім’ї, які можуть надати емоційну підтримку та практичну допомогу.

Коли звернутися по професійну допомогу

Зверніться по професійну допомогу, якщо ви відчуваєте серйозні або тривожні симптоми, які тривають 2 тижні або більше, такі як:

  • проблеми зі сном;
  • порушення апетиту, що призводить до небажаних змін маси тіла;
  • труднощі з концентрацією уваги;
  • втрата інтересу до речей, які вам зазвичай приносять задоволення;
  • нездатність виконувати звичайні повсякденні функції та обов’язки;
  • постійне відчуття втоми та втрати енергії; 
  • думки про смерть чи самогубство.

Не чекайте, поки ваші симптоми стануть непереборними, поговоріть про свої побоювання з лікарем, який за необхідності може скерувати вас до фахівця в сфері психічного здоров’я.

Нагадаємо, Всеукраїнська програма ментального здоров’я “Ти як?” покликана надати всім українцям психологічну допомогу та навчити навичок самодопомоги. Її мета – довести, що звертатися по таку допомогу – не слабкість, не забаганка й не соромно, а відповідально.