Різдво Христове – одна з тих подій, переддень якої також вважається важливим святом. За григоріанським календарем християни західного обряду святкують Різдво 25 грудня. А передує йому щире та світле свято – Святий вечір (Святвечір).
Церква вважає, що Ісус Христос народився саме опівночі, тому за святковий стіл потрібно сідати ввечері, щоб урочисто чекати всією родиною народження Спасителя. Події, які описані в євангельських книгах, відомі кожному. Діва Марія та її чоловік Йосип жили в місті Назарет. Марія була вагітною і повинна була скоро народити. Та вийшов наказ імператора Августина, який хотів провести перепис всього населення, і вони рушили в Вифлеєм, щоб також зареєструватися.
В місті не було де переночувати, тому Йосип і Марія зупинилися в хліву для ягнят. Саме там і народився Ісус Христос. Марія поклала новонародженого сина до ясел із сіном. В момент народження Ісуса в небі загорілася яскрава зірка, яка вказувала шлях до Спасителя. Так його знайшли мудреці, які принесли маленькому Христу дари: ладан, золото та смирну.
Народження Христа стало святом не одразу. Лише 336 року в Римській імперії вперше відбулося святкування цієї радісної події. Згодом традиція святкувати 25 грудня Різдво Христове розповсюдилася і на інші країни. На Русі перша згадка про Різдво та Святвечір датується X століттям.
Для святкування Різдва та Святого Вечора часто створюють вертеп. Його вигадав Святий Франциск в XIII столітті. Спочатку вертепом називали скриню, в якій уміщалися фігурки, що відтворювали події в Вифлеємі. Потім його удосконалили: фігурки стали більш схожими на живих людей, а інколи ролі виконують справжні актори.
А ось прикрашати ялинку почали в Німеччині. Спочатку замість іграшок використовували яблука, свічки і шестикутну зірку. На початку XX століття ялинка з вертепом стали основними і обов’язковими символами Святвечора та Різдва.