17.06.1993 – 07.02.2024
Владислав Риков народився 17 червня 1993 року у місті Перевальськ Луганської області, де на той час служив його тато-військовий. Дитинство Влада пройшло у м. Харків та селищі Краснокутськ, куди він дуже часто приїжджав до бабусі з дідусем. Відвідував гурток бісероплетіння в Краснокутському ЦДЮТ. Батько Влада Юрій Покусай, голова організації «Цивільний повітряний патруль» познайомив хлопця з авіацією, і вже в дитинстві Владислав проводив багато часу на аеродромах, мріючи про небо. У 2012 році Владислав закінчив Харківську школу № 155 та за направленням Краснокутського РВК вступив на льотний факультет Харківського національного університету Повітряних Сил. Після закінчення університету Владислав отримав призначення на посаду льотчика 299-ї окремої бригади тактичної авіації, де досконало опанував штурмовик Су-25.
За віртуозний стиль пілотування отримав позивний «Magic».
Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну він здійснив 385 бойових вильотів, завдаючи нищівних ударів по ворогу.
7 лютого 2024 року, під час виконання чергового бойового завдання в районі населеного пункту Курахове Донецької області, його літак був уражений ворожою ракетою Р-37, і Владислав загинув.
Похований 11 лютого 2024 року у Вінниці на Алеї Слави.
За свою мужність та героїзм полковник Владислав Риков був удостоєний звання Героя України, став повним кавалером орденів «За мужність» та «Богдана Хмельницького».
У грудні 2024 року президент України Володимир Зеленський присвоїв 203-й навчальній авіаційній бригаді ім’я Владислава Рикова.
Після його загибелі залишилися бабуся Людмила Іванівна, батько Юрій Борисович, дружина Анастасія та дочка Мирослава.
Світла пам’ять про Владислава Рикова назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав і кого він захищав!