18.11.1972 – 11.10.2024
Вячеслав народився у селі Любівка, що на Краснокутщині. Дитинство провів у Краснокутську, де відвідував дитячий садок. Навчався у Краснокутській середній школі до 8 класу, а завершив навчання у школі села Качалівка. З дитинства мріяв стати ветеринаром, вступав до Харківського зооветеринарного інституту. У 1991 році був призваний на строкову службу до армії, де служив матросом, рульовим-сигнальником на торпедоносці. Після армії повернувся до Краснокутська, працював у охороні, пізніше – електриком у Краснокутському РЕМ.
У 1995 році одружився з Юлією, у родині народилися сини Дмитро та Андрій.
У 1998 році сім’я переїхала до Харкова, де Вячеслав працював наглядачем у виправному закладі. З 2008 року родина знову оселилася у Краснокутську. В’ячеслав працював охоронцем на ринку, займався тваринництвом.
У липні 2024 року добровільно став на захист України. Служив солдатом, стрільцем-снайпером механізованого відділення, був командиром відділення. Виконував бойові завдання на Донеччині.
11 жовтня 2024 року, поблизу населеного пункту Цукурине Донецької області, отримав поранення, несумісні з життям.
Похований на центральному кладовищі у Краснокутську.
За мужність і самопожертву Вячеслава Педорченка нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
У Героя залишилися дружина Юлія, сини Дмитро та Андрій, мама Катерина Іллівна та брат Юрій.
Світла пам’ять мужньому Захиснику України!