Сергій народився 18 листопада 1987 року в смт. Краснокутськ Харківської області. Закінчив 9 класів Краснокутської ЗОШ № 2. Навчався у Краснокутському професійному аграрному ліцеї, де здобув професію тракториста-машиніста. Згодом закінчив Харківський машинобудівний коледж за спеціальністю «Конструювання і виробництво турбінних установок» та Полтавський нафтовий геологорозвідувальний технікум.
Працював звукорежисером та відеотехніком у Краснокутському РБК, слюсаром-ремонтником у Краснокутському ПАЛ, електромонтером розподільчих мереж у Краснокутському РЕМ, помічником будівельника капремонту свердловин ТОВ «Полтавська бурова компанія».
У 2020 році чоловік пішов на військову службу за контрактом до лав ЗСУ. Став бійцем 92-ї ОМБр ім. кошового отамана Івана Сірка.
Обіймав посаду старшого механіка-водія мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти військової частини. У складі своєї бригади і зустрів ворога під Чугуєвом на Харківщині 24 лютого 2022 року. Разом із побратимами вигнав окупантів з рідної області. Побратими два роки намагались придумати йому позивний, але так він і залишався «Сєрьога». А для близьких друзів з Краснокутська – «Музєй».
Був відзначений командуванням нагородами:
– Медаль «Ветеран війни»
– Нагрудний знак «Учасник АТО»
35-річний старший солдат Сергій Мороз загинув 13 лютого 2023 року в районі села Стельмахівка на Луганщині. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельне поранення внаслідок мінометного обстрілу. Поховали захисника у рідному Краснокутську. Вдома на Сергія чекали дружина Олена, син Акім від попереднього шлюбу, бабуся та дідусь.
За особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі старший солдат МОРОЗ Сергій Юрійович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)
Вічна пам’ять Герою!