03.06.2000 – 04.09.2024
Владислав народився у селі Пархомівка, де провів щасливе дитинство під опікою бабусь. У 2006 році він пішов до Пархомівської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Хлопчик дружив з однокласниками і ніколи не конфліктував. Після закінчення 11 класів у 2017 році продовжив навчання у Професійно-технічному училищі № 23 м. Полтава, здобув спеціальність «Слюсар з ремонту автомобілів». Повернувшись додому, працював у СТОВ «Славутич», ремонтував сільськогосподарську техніку.
У 2020–2021 роках проходив строкову службу у військах зв’язку ЗСУ, здобув звання старшого солдата.
З початком війни у липні 2022 року добровільно став на захист України, служив у Сумському прикордонному загоні на посаді гранатометника. Брав участь у захисті кордонів на Сумщині та у відрядженнях на Куп’янсько-Лиманський напрямок. Улітку 2023 року потрапив у оточення, рятував побратимів, виносив тяжко поранених під обстрілами.
За мужність та самовідданість отримав прижиттєво Нагрудні знаки «Ветеран війни – учасник бойових дій» та «За мужність в охороні державного кордону».
Владислав загинув під час Курської операції внаслідок ворожого авіаційного удару у районі н.п. Гордєєвка Курської області РФ. Разом із ним загинули його побратими.
Героя поховали у рідній Пархомівці.
Посмертно старший солдат Кішка відзначений Орденом «За мужність ІІІ ступеню».
Вічна пам’ять нашому Герою. Владислав залишився у серцях мами, тата та брата
Герої не вмирають…