Народився Владислав у смт Краснокутськ Харківської області. У 2017 році закінчив закінчив 11 класів Краснокутської гімназії. Продовжив навчання у Харківському державному автомобільно-дорожньому технікумі. Влад захоплювався футболом, був вправним гравцем. Добрий, веселий, комунікабельний – згадують про хлопця друзі, однокласники та сусіди. У 2020 році 21-річний хлопець добровільно став на захист Батьківщини, підписавши контракт з ЗСУ. Брав участь в АТО/ООС. Повномасштабне вторгнення юнак зустрів у повній готовності. З перший днів війни боронив Україну. Обіймав посаду оператора протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 22 окремого мотопіхотного батальйону 92 окремої механізованої бригади. Отримав вибухову травму. Після лікування у госпіталі повернувся на військову службу, даючи зразковий приклад у виконанні військового обов’язку. Був нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни – учасник бойових дій», грамотою за визволення Харківщини.
Солдат Владислав Гусь загинув 05 січня 2023 року в бою з окупантами біля н.п. Стельмахівка, Луганської області внаслідок вибухової травми. Захиснику було 23 роки. Поховали воїна у рідному селищі. У Владислава залишилися батьки, брат, друзі, побратими. Вічна пам’ять Герою!
За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку солдат ГУСЬ Владислав Ігорович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).