14.10.1988 – 30.10.2024
Народився Сейтумер у м. Андіжан, Республіка Узбекистан. У березні 1992 року родина переїхала до села Городнє Краснокутської громади. Тут ходив до дитсадка. У 1995 році пішов до Городнянської загальноосвітньої школи. У сьомому класі продовжив навчання у Козіївській ЗОШ. Після закінчення дев’яти класів вступив до Краснокутського СПТУ № 62, де здобув професію тракториста та водійське посвідчення. Після навчання кілька років працював водієм на зерновозі в Автономній Республіці Крим. Повернувшись на Харківщину, працював водієм на підприємстві «Роганська», згодом — водієм-експедитором у компаніях «Юрія-Фарм» та «Нова пошта».
У 2007 році Сейтумер створив сім’ю зі своєю коханою Надією. У родині народилися донечка Євгенія та синок Надир.
У січні 2024 року Сейтумер став на захист України. Проходив навчання у Франції, де мав пропозицію залишитися інструктором, але свідомо повернувся додому – щоб воювати разом із побратимами. Служив солдатом, водієм кулеметного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки військової частини А7290. Брав участь у боях на Сумському, Лиманському, Золочівському напрямках, у районі Слатиного, а згодом – на Донеччині.
Наприкінці жовтня 2024 року під Новоукраїнкою Волноваського району Донецької області Сейтумер зник безвісти. Довго жевріла надія, що він живий, можливо – у полоні. Але у квітні 2025 року за результатами ДНК-експертизи підтвердилося найстрашніше: Сейтумер Абдураманов загинув 30 жовтня 2024 року.
Світла і вічна пам’ять Герою!