01.05.1971 – 28.11.2023
Валерій, уродженець села Чернещина, завжди був людиною надзвичайної працьовитості та відданості. Його шлях починався в Краснокутській середній школі №1, де хлопець закінчив вісім класів. Потім продовжив навчання в Краснокутському СПТУ-62, здобувши спеціальність тракториста та водія категорій «В» і «С». З 1989 по 1991 роки Валерій відслужив у лавах армії.
22 лютого 2022 року, у день початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, він повернувся з-за кордону додому. У липні 2022 року Валерій прийняв важливе рішення — добровільно вирушив на фронт. Разом зі своїм рідним братом Олександром він став водієм зенітного кулеметного відділення роти вогневої підтримки військової частини А7273 у складі Маріупольської 109-ї окремої бригади територіальної оборони. На Донецькому напрямку Валерій мужньо боровся, захищаючи рідну землю, проявляв стійкість та готовність до самопожертви.
Був нагороджений медаллю «Ветеран війни».
Проте 28 листопада 2023 року у селі Олександро-Калинове на Донеччині його серце перестало битися. Того ж дня помер і брат Валерія – Олександр.
Разом вони пішли на фронт, разом і віддали свої життя за Україну. Валерій був люблячим чоловіком і турботливим батьком, а тепер його ім’я поповнило ряди безсмертних героїв, які віддали найдорожче за свободу України!
Вічна пам’ять Герою!