Соціальні умови життя суспільства, суперечності в його розвитку мають вирішальний вплив на характер етичного формування особи. Це повністю відноситься і до пояснення протиправної поведінки неповнолітніх.
Основними причинами, які обумовлюють злочини неповнолітніх, відносяться:
– негативний вплив у сім’ї (тривала бездоглядність; зайва опіка і строгість; конфліктні сімейні стосунки),
– сфера негативного проведення дозвілля неповнолітніх правопорушників (беззмістовне, бездіяльне проведення вільного часу в групі однолітків або старших товаришів разом із пляшкою спиртного, цигарками призводить до того, що такий спосіб життя стає звичкою, потім формує відповідні потреби),
– потреба в самоствердженні, вплив засобів масової інформації (інтернет, телебачення, газети, радіо).
Усі особи у віці до 18-ти років вважаються неповнолітніми. Чинне законодавство України, осіб, які не досягли 14-го віку, називає малолітніми, а осіб у віці від 14-ти до 18-ти років – неповнолітніми.
Серед підлітків є поширеною думка, що до повноліття за їх правопорушення відповідають батьки. Але, насправді, це твердження є помилковим. Законодавством передбачено конкретні випадки, коли юридична відповідальність неповнолітніх починається з 16 років, а за вчинення деяких кримінальних злочинів і з 14 років.
Кримінальна відповідальність неповнолітніх
Чинне законодавство передбачає, що кримінальній відповідальності та покаранню підлягають особи, яким до скоєння злочину виповнилось 16 років.
Але за деякі злочини, спеціально вказані в законі, кримінальна відповідальність може настати з 14 років.
Згідно з ч. 2 ст. 22 Кримінального кодексу України особи, які вчинили злочини у віці від 14 до 16 років, підлягають кримінальній відповідальності лише за:
– умисне вбивство ;
– посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги представника іноземної держави ;
– умисне тяжке тілесне ушкодження;
– умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження;
– диверсію;
– бандитизм;
– терористичний акт;
– захоплення заручників;
– зґвалтування;
– насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом;
– крадіжку;
– грабіж;
– розбій;
– вимагання;
– умисне знищення або пошкодження майна;
– пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів;
До неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань:
1) штраф;
2) громадські роботи;
3) виправні роботи;
4) арешт;
5) позбавлення волі на певний строк.