14.07.2026
Згідно з Конституцією, Україна є суверенною, демократичною та правовою державою. За формою правління це парламентськопрезидентська РЕСПУБЛІКА (походить від латинського виразу res publica, що означає «спільна справа»). Людей, які брали участь у загальних справах у Стародавній Греції, називали політами (від грец. πολίτης — громадянин). Тих, хто не брали участі у загальних справах, називали ідіотами (від грецького ἰδιώτης ) — людина, що живе у відриві від суспільного життя.
Подивимось тепер на реалії – самоврядування, яке нам дозволяється. В Україні самоврядування — це «гарантоване законом право та реальна здатність громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів держави». Виникає питання: «В межах територіальних громад «спільна справа» діє, за межами громад виборці приймають участь у суспільних справах тільки один раз у 5 років? Тобто в громаді ми політи, за межами – ідіоти». Чому громадянин має право самоврядування лише в межах своєї громади, але практично позбавлений постійного впливу на рішення регіонального та державного рівнів?
Сьогодні вищі ланки влади привласнили собі основні політичні повноваження, залишивши громадам тільки господарські питання в умовах обмеженого ними фінансування. Вони пишуть закони, наглядають за їх дотриманням, використовують скарбницю, а народу-суверену залишають тільки тягар виконання. Ото кульбіт!
З трьох гілок влади, – законодавчої, виконавчої, судової, – перші дві гілки знаходяться більш-менш під народним впливом завдяки виборності, строковості та відповідальності.
Третя гілка, судова влада, сьогодні практично не має механізмів прямої демократичної підзвітності громадянам. Судді не обираються народом і мають високий рівень інституційної незалежності. Для них не існує ні виборності, ні строковості, ні відповідальності. Не випадково, що це найбільш корумпована гілка влади. Для справжнього самоврядування на всіх рівнях потрібно встановити таку політичну систему, коли громадяни (політи) отримають право участі в прийнятті законів, в контролі за їх виконанням, отримають право коригувати або відміняти недолугі закони і постанови. Врятує зруйновану політичну систему тільки Відповідальне Виборче Право (відкриті вибори, відповідальність виборця за свій вибір, відкликання особистого голосу у будь-який час). ВВП не скасовує представницьку демократію, а доповнює її постійними механізмами громадського впливу між виборами. Тільки при ВВП самоврядування отримує сукупність правових важелів через «Раду Виборців» і керівництво громад, які дозволять громадянам не лише формувати владу, а й постійно впливати на її рішення, користуючись правом Відповідального Виборця (Зауваження – Попередження – Відклик голосу). Через Відповідального Виборця самоврядування розповсюджується на державу в цілому і бере під контроль всі ланки влади.
Голова ГО «ДВП» Микола Горбачов