Дорогі жителі Краснокутської громади!
Сьогодні ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії України – катастрофу на Чорнобильській атомній електростанції. 26 квітня 1986 року світ затамував подих перед невидимою, але страшною загрозою – радіаційним лихом, яке змінило долі мільйонів людей, залишило глибокий слід в екології, здоров’ї та історичній пам’яті нашого народу.
Ми схиляємо голови перед героїзмом ліквідаторів – мужніх людей, які першими стали на шляху смертоносного атома. Серед них були й наші земляки – вони виконали свій обов’язок ціною власного життя і здоров’я, рятуючи країну та світ від ще масштабнішої біди.
Минуло 39 років, але сьогодні ми знову зіштовхуємося з ядерною загрозою – цього разу зумисно створеною ворогом. Російська агресія не зупиняється ні перед чим: у 2022 році було захоплено Чорнобильську зону, а нині окуповано Запорізьку атомну електростанцію – найбільшу в Європі. Постійні обстріли, зневага до ядерної безпеки, ігнорування міжнародного права – все це ставить під загрозу не лише Україну, а й увесь континент.
Краснокутська громада також неодноразово ставала мішенню ворога. Наші діти навчаються дистанційно через загрозу життю, родини змушені жити в напрузі, знаючи, що небо над нами – небезпечне. Але ми тримаємося. Ми згуртовані, як ніколи. І, як і 39 років тому, ми обираємо життя, гідність, боротьбу.
Нехай пам’ять про Чорнобиль стане нагадуванням усьому світу: атом не має бути зброєю. І нехай сьогоднішній біль нашої країни почують усі, хто має змогу вплинути на агресора та зупинити зло.
Світла пам’ять загиблим. Честь живим героям. Сила й витримка – кожному з нас.
Разом ми переможемо. Слава Україні!
Краснокутський селищний голова Ірина КАРАБУТ