Особливості примусової евакуації дітей із зони бойових дій

Евакуація – організоване вивезення населення, матеріальних чи культурних цінностей з небезпечної зони.

Порядок проведення евакуації передбачений Постановою КМУ від 30.10.2013 №841. До внесення змін в частині обов’язкової евакуації дітей, батьки (особи, що їх замінюють)  могли відмовитися від евакуації себе та дитини, підписавши відмову за встановленою формою. Зазначене призвело до того, що в зоні активних бойових дій, ризикуючи загинути від обстрілів, ховаючись по підвалам, залишаються діти.

Передбачено, що евакуація дитини здійснюється за супроводом одного з батьків, особи, яка їх замінює або іншого законного представника. Відповідно до чинного законодавства, законними представниками дитини є батьки (усиновлювачі), опікуни (піклувальники), прийомні батьки, батьками-вихователі, керівники навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, соціального захисту населення, де перебуває дитина (якщо щодо неї не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника). При цьому бабусі, дідусі й інші родичі, навіть якщо вони проживають разом з неповнолітніми або малолітніми, не є законними представниками дитини. Але на практиці, якщо батьки відмовляються евакуюватися, дитина може бути передана іншим родичам. Якщо дитина сирота, вона передається уповноваженому представнику органу опіки та піклування. Рішення про проведення евакуації приймають:

  • на державному рівні – Кабінет Міністрів України;
  • на регіональному рівні – Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;
  • на місцевому рівні – районні, районні у містах Києві чи Севастополі державні адміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування;
  • на об’єктовому рівні – керівники суб’єктів господарювання.

Під час воєнного стану в обов’язковому порядку здійснюється тимчасове переміщення (евакуація) дітей та осіб, які цілодобово перебувають у закладах, розташованих на відстані менш як:

  • за 2 кілометри від суб’єктів господарювання, що мають важливе значення для національної економіки і оборони держави, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту (особливої важливості, першої чи другої);
  • за 100 кілометрів від адміністративної межі між тимчасово окупованою територією та іншою територією України, де не ведуться бойові дії, лінії бойового зіткнення;
  • або менш як за 50 кілометрів від державного кордону України з Російською Федерацією, Республікою Білорусь.

Щодо евакуації дітей, то з метою їхнього захисту якщо вони перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, в умовах воєнного стану обласні військові адміністрації за погодженням з органами військового командування на відповідній території та Координаційним штабом з питань проведення обов’язкової евакуації населення в умовах воєнного стану можуть прийняти рішення про проведення обов’язкової евакуації в примусовий спосіб дітей з їх батьками, особами, які їх замінюють, або іншими законними представниками з окремого населеного пункту в місцевості, де ведуться бойові дії. Обов’язкова евакуація в примусовий спосіб дітей здійснюється за супроводом одного з батьків, особи, яка їх замінює, або іншого законного представника.

Відмова батьків, осіб, які їх замінюють, або інших законних представників від обов’язкової евакуації в примусовий спосіб дітей з окремого населеного пункту в місцевості, де ведуться бойові дії, не допускається.

У разі виникнення додаткових питань звертайтеся до сектору «Краснокутське бюро правничої допомоги» яке працює з понеділка по п’ятницю з 08-00 до 17-00, адреса: Харківська область, селище Краснокутськ, вул. Миру, 138 або за телефоном єдиного номеру системи безоплатної правничої допомоги 0­800-213-103