Набувальна давність – це один із способів набуття права власності на чуже майно на умовах добросовісного, відкритого та безперервного володіння (користування) ним протягом встановленого строку.
Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
При цьому оформити право власності на нерухоме майно за набувальною давністю можна лише за рішенням суду. Звертаючись із відповідним позовом, потрібно довести дотримання володільцем вищенаведених умов у їх сукупності.
Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред’явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п’ятнадцять, а на рухоме майно — через п’ять років з часу спливу позовної давності. Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред’явлення протягом цього строку позову про його витребування. Таким чином, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти рухомим майном — протягом п’яти років, набуває право власності на це майно.
Та чи можна набути за набувальною давністю землю.
У Земельному кодексі України є навіть спеціальна стаття, яка має назву «Набуття права на земельну ділянку за давністю користування (набувальна давність)». У ній викладені такі ж загальні умови – добросовісність, відкритість та безперервність володіння. Збільшено строк, протягом якого земельна ділянка повинна перебувати у користуванні для порушення питання про набувальну давність: якщо для інших видів нерухомого майна достатньо 10 років, для земельної ділянки має бути 15. У користувача не має бути жодного документа, який надавав би будь-яке право на ділянку – неможна 20 років використовувати землю за договором оренди і після цього заявити про набувальну давність.
Але після того, як користувач земельної ділянки позитивно відповість для себе на питання про дотримання ним усіх вимог, встановлених законом для оформлення права власності на землю за набувальною давністю… він може звернутися до відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування з заявою про виділення йому земельної ділянки у власність або надання у користування у загальному порядку, передбаченому законом. У межах норм безоплатної приватизації (визначені окремо за різними видами використання) та з дотриманням, за загальним правилом, порядку проведення конкурсних процедур (для набуття ділянки в оренду).
Верховний Суд, аналізуючи положення статті 119 Земельного кодексу України, також доходить висновку, що вказаною нормою не передбачено жодних переваг для осіб, зазначених у частині першій цієї статті, оскільки навіть дотримання всіх умов набувальної давності не призводить до виникнення права власності на землю та фактично відсилає до загального порядку надання земельних ділянок у власність або в користування (статті 118, 123 ЗК України).
Ця норма надає лише право звернення до органу державної влади або місцевого самоврядування з клопотанням про передачу земельної ділянки у власність чи користування і не передбачає обов’язкової передачі земельної ділянки у власність чи користування таким особам при дотриманні передбаченої законом процедури звернення та подання необхідних документів (постанова у справі №742/2916/15-ц від 11.04.2018 р.). Тому, коли мова йде про набуття за набувальною давністю права власності на чужу земельну ділянку, яка перебуває у приватній власності, без звернення до суду не обійтись. Надання таких земельних ділянок у власність або у користування за рішеннями органу державної влади, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування порушуватиме права власників цих земельних ділянок, які за таких обставин навіть можуть бути не повідомленими про позбавлення їх права власності. Такі рішення згаданих органів у подальшому легко можуть бути скасованими в судовому порядку за позовними заявами попередніх власників.
У разі якщо Ви маєте додаткові питання по цій статті чи ваші права порушують, або Ви потребуєте допомоги в судах, і не маєте грошей на адвоката – звертайтеся до сектору «Краснокутське бюро правової допомоги» Богодухівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який працює з понеділка по п’ятницю з 08-00 до 17-00, за адресою: смт. Краснокутськ, вул. Миру, 138. тел. (05756) 3-26-50.