1. Протягом перших п’яти днів війни ми здійснювали перевезення шкільними автобусами з м. Харків до Краснокутська місцевих мешканців, які проживали, навчалися чи лікувалися в першій столиці. Наразі працюють приватні перевізники, які розпочали роботи тільки на дев’ятий день війни, за винятком деяких героїв, що рятують людей увесь цей час.
2. Ми всіляко підтримуємо людей, які вимушені були евакуюватися з зони обстрілів: надаємо їм дах над головою, годуємо. Дякуємо всім, хто долучився до розміщення переселенців! На сьогоднішній день до громади прибуло багато родичів та друзів місцевих жителів. Проте, до нас приїхало багато людей, які тікали «в нікуди» і знайшли притулок на Краснокутщині. Нажаль, пустого житла у громаді вже немає. Ми розміщуємо людей, виходячи з того, що маємо. Та у деяких біженців занадто завищені вимоги до умов перебування. Вони вимагають окремі кімнати зі зручностями та особливі умови для утримання собачок, котиків, шиншил, попугайчиків… Дуже прикро, що на десятий день війни люди не зрозуміли, що наразі головне врятувати життя людей!!! Будьте лояльними один до одного, знаходьте спільну мову і не забувайте – ви не на курорті, а в евакуації!
3. Наша громадаробить усе можливе для розміщення біженців, проте, нажаль, наші можливості не безмежні. Просимо людей, які евакуюються, звернути увагу на гарячі лінії та центри допомоги евакуйованим та біженцям. Можливо, вас зможуть розмістити на території інших громад.
4. Насамкінець хочу звернутися до усіх жителів громади!!! Довіряйте тільки офіційним джерелам інформації!!! Не передавайте телефоном один одному плітки, щоб спати не у підвалах, а у ліжках, щоб діти не плакали ночами, а ваші батьки не ковтали заспокійливе й сердечні препарати.ЯКЩО БУДЕ НЕБЕЗПЕКА – МИ ОБОВ’ЯЗКОВО ПОПЕРЕДИМО ВАС!!!НЕ СІЙТЕ ПАНІКУ В ГРОМАДІ!!!
