1 жовтня відзначається Міжнародний день людей похилого віку та День ветерана. Свято людей, багатством яких є їх досвід, мудрість та вміння. Турбота про громадян похилого віку та ветеранів необхідна завжди, і не як відзначення святкової дати, а як повага до людей, які своєю багаторічною працею заслуговують на глибоку пошану нащадків. Люди похилого віку мають право на користування всіма соціально-економічними та особистими правами й свободами, закріпленими Конституцією України, Законами України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”, “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншими законодавчими актами, які регулюють відносини у цій сфері.
Держава гарантує ветеранам праці та особам похилого віку належний рівень життя, задоволення різних життєвих потреб, надання різних видів соціальної допомоги шляхом:
⦁ створення умов для здорового старіння й активного довголіття;
⦁ забезпечення реалізації права на працю відповідно до професійної підготовки, трудових навичок з урахуванням стану здоров’я;
⦁ інформування населення про послуги та програми з підтримки осіб похилого віку;
⦁ організації медичної допомоги;
⦁ забезпечення реалізації права на соціальні послуги, створення мережі установ і закладів, що надають соціальні послуги або залучення надавачів соціальних послуг недержавного сектору (шляхом соціального замовлення, державно-приватного партнерства, конкурсу соціальних проектів, соціальних програм тощо);
⦁ забезпечення реалізації права на працю відповідно до професійної підготовки, трудових навичок з урахуванням стану здоров’я;
⦁ формування позитивного ставлення суспільства до осіб похилого віку;
⦁ забезпечення пенсіями та соціальною допомогою;
⦁ надання житла;
⦁ сприяння реінтеграції осіб похилого віку з числа внутрішньо переміщених у суспільне життя населення.
Кабінет Міністрів України, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані розробляти й забезпечувати реалізацію державних і регіональних цільових програм соціального захисту осіб похилого віку.
За законодавством України громадянами похилого віку визнаються особи, які досягли пенсійного віку, а також особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року.
Закон «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» передбачає доволі широкий перелік прав та пільг. Зокрема:
⦁ громадяни похилого віку мають право на працю нарівні з іншими громадянами;
⦁ право на участь у програмі підготовки до виходу на пенсію за віком, до прикладу: щадні умови праці, поступове скорочення за бажанням працівника робочого часу, а також заходи, що розширюють можливості в подальшій освіті, веденні здорового способу життя, у задоволенні інтересів, опануванні ремесел та інші заходи, що сприяють адаптації громадян похилого віку до нового способу життя;
⦁ право на матеріальне забезпечення, яке гарантується виплатою пенсій, різних видів допомоги і наданням допомоги в натуральному вигляді;
⦁ право на належну охорону праці – обладнання робочого місця відповідними технічними та іншими засобами, що сприяють збереженню здоров’я і працездатності громадян похилого віку;
⦁ громадяни похилого віку мають право на житло, що включає право на одержання і постійне користування впорядкованим жилим приміщенням у будинках державного фонду, на придбання жилого приміщення у будинках громадського або індивідуального житлового фонду;
⦁ громадянам похилого віку гарантується безплатна кваліфікована медична допомога в геріатричних центрах, лікарнях для громадян похилого віку та інших стаціонарних, амбулаторно-поліклінічних установах, а також вдома з урахуванням досягнень геронтології та геріатрії.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування для реалізації соціального захисту громадян похилого віку та ветеранів зобов’язані:
⦁ допомагати самотнім громадянам похилого віку в ремонті жилих приміщень і санітарно-технічного обладнання;
⦁ забезпечити громадянам похилого віку необхідні умови для користування культурно-видовищними установами;
⦁ сприяти активному довголіттю громадян похилого віку шляхом створення умови для заняття фізкультурою, спортом, туризмом, надається можливість проведення дозвілля з прилученням до культурних та духовних цінностей;
⦁ здійснювати ритуальні послуги у зв’язку з похованням самотніх громадян похилого віку за рахунок коштів місцевих органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування.
Що ж стосується ветеранів праці, то відповідно до законодавства – це громадяни, які працювали на підприємствах, в установах, організаціях, об’єднаннях громадян, фізичних осіб, мають стаж роботи 40 років – для чоловіків і 35 років – для жінок і вийшли на пенсію.
Об’єднання ветеранів праці та громадян похилого віку відповідно до їх статутів:
⦁ представляють і захищають законні інтереси своїх членів (учасників) у державних і громадських органах;
⦁ беруть участь у виробленні рішень органів державної влади та управління, які безпосередньо стосуються їх інтересів;
⦁ здійснюють інші повноваження, передбачені законодавством України про об’єднання громадян.
Стаття 7 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» передбачає такі пільги для ветеранів праці:
⦁ користування при виході на пенсію чи зміні місця роботи поліклініками, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;
⦁ переважне право на забезпечення санаторно-курортним лікуванням, а також на компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України;
⦁ першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;
⦁ першочергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування із дорогоцінних металів), за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
⦁ переважне право на забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом;
⦁ переважне право на встановлення домашніх телефонів;
⦁ звільнення від плати за землю;
⦁ першочергове одержання позики на індивідуальне (кооперативне) житлове будівництво з погашенням її протягом 10 років починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва, а також першочергове одержання позики для будівництва або придбання дачних будинків і порядок садових ділянок.
У разі якщо Ви маєте додаткові питання по цій статті чи ваші права порушують або Ви потребуєте допомоги в судах, і не маєте грошей на адвоката – звертайтеся до сектору «Краснокутське бюро правової допомоги» Богодухівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який працює з понеділка по п’ятницю з 08-00 до 17-00, за адресою: смт. Краснокутськ, вул. Миру, 138. тел. (05756) 3-26-50.