Протидія сексуальному та гендерному насильству в умовах конфлікту в Україні

Мішенню сьогоднішніх збройних конфліктів дедалі частіше стають цивільні, які страждають від надзвичайного насильства. Цивільне населення опиняється посеред брутальних дій на лінії фронту та затяжних конфліктів. Звичайно, як і під час будь-якого воєнного конфлікту, окуповане населення могло (а подекуди і піддавалося) бути піддане нелюдському по відношенню до себе ставленню з боку окупантів. Загарбники, чи то по прямих вказівках вищестоящого військового  начальства, чи то керуючись власними аморальними переконаннями всіляко знущалися та творили звірства стосовно мирних українців – чоловіків, жінок та навіть дітей. Часто застосовуючи побиття, катування, згвалтування і навіть вбивства. Отже до визначення сексуальне насильство – це будь-яка примусова сексуальна дія або використання сексуальності іншої  людини, за яку може наступити кримінальна відповідальність. Сексуальне насильство включає зґвалтування – проникнення до будь-якої частини тіла жертви будь-якої частини тіла кривдника чи предмета. І ще однією категорією є так зване гендерне насильство  – це форми насильницьких дій, що мають чітко виражену гендерну групу, на яку спрямоване насильство або яка чинить насильство та переважно сприймається як насильство проти жінок, яке чинять переважно чоловіки.

Згідно чинного кримінального кодексу України для таких зловмисників встановлена кримінальна відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, до яких відносяться зґвалтування, сексуальне насильство, примушування до вступу в статевий зв’язок, вчинення дій сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, розбещення неповнолітніх та домагання дитини для сексуальних цілей. Кримінальна відповідальність за порушення законів та звичаїв війни встановлена статтею 438 ККУ, ця стаття встановлює покарання за жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, вигнання цивільного населення для примусових робіт, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також віддання наказу про вчинення таких дій. Також кримінальний кодекс в окремій статті 442 встановлює відповідальність за злочин геноциду. Геноцид  – це діяння, умисно вчинене з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи шляхом позбавлення життя членів такої групи чи заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень, створення для групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення, скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі або шляхом насильницької передачі дітей з однієї групи в іншу карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі. Положення цієї статті звужує зміст діянь, за які встановлюється відповідальність у міжнародному кримінальному праві.

Зараз йде тенденція впродовж багатьох років процес внесення змін до національного законодавства України, що стосується сексуального насильства, пов’язаного із військовим конфліктом, наразі великою мірою відбуваються в рамках національних планів дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека», а також «Стратегії запобігання та протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом, в Україні».

У 2018 році була опублікована Національна стратегія запобігання та протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом, в Україні, розроблена за підтримки Управління Верховного комісара ООН з прав людини та «ООН Жінки в Україні». У цій Стратегії були надані рекомендації, що мають на меті допомогти «Уряду України краще зрозуміти та впровадити ефективніші заходи для запобігання сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом, у межах наявних механізмів, а також за допомогою нових механізмів», а також рекомендації щодо того, як здійснювати ефективний моніторинг, фіксацію та розслідування таких випадків. Одним із важливих значень для національного законодавства у відповдність до міжнародного права є законопроект « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права №2689». Цей законопроект ставить за мету забезпечення норм українського національного права із положеннями міжнародного кримінального та гуманітарного права щодо кримінально-правового переслідування за міжнародні злочини (геноцид, злочин агресії, злочини проти людяності та воєнні злочини), так само, як і виконання Україною міжнародних зобов’язань щодо запобігання юридичній та фактичній безкарності за вчинення таких злочинів.

Якщо підбивати підсумки то можна сказати, через збройне вторгнення з боку рф в Україну, більшою мірою стали частішими скоєння злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи. Наша держава докладає багато зусиль щоб протидіяти випадкам сексуального і гендерного насильства в Україні в умовах воєнного конфлікту в нашій державі. Як уже було зазначено вище в чинному кримінальному кодексі України, є відповідні статті для боротьби з цими ганебними явищами це стаття 438 “ Порушення законів та звичаїв війни ”,  та стаття  432 “ Геноцид”. Але дивлячись на наше чинне законодавство то воно не відповідає вимогам міжнародних норм щодо боротьби з цими злочинами адже тому зараз проходить процес імплементації тобто приведення у відповідність  до норм міжнародного права метою якого є забезпечення норм українського національного права із положеннями міжнародного кримінального та гуманітарного права щодо переслідування за міжнародні злочини. Це дуже важливо для того щоб в  наших слідчих, прокурорів та суддів був належний досвід в питаннях міжнародного та кримінального права за для всебічного розслідування злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи в умовах воєнного конфлікту в Україні.

У разі якщо Ви маєте додаткові питання по цій статті чи ваші права порушують, або Ви потребуєте допомоги в судах,  і не маєте грошей на адвоката  – звертайтеся до сектору «Краснокутське бюро правової допомоги»  Богодухівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який працює з понеділка по п’ятницю з 08-00 до 17-00,  за адресою: смт. Краснокутськ, вул. Миру, 138. тел. (05756) 3-26-50.